ПІЗНЬОЦВІТ — рід багаторічних трав’янистих отруйних рослин родини пізньоцвітових (Colchicaceae L.). Відомо близько 160 видів роду, поширених у субтропічному поясі західної Азії, Європи, Південної та Східної Африки. Діоскорид вважав, що більшість видів роду П. ростуть на узбережжі Чорного моря в Колхіді. Звідси походить і латинська назва Colchicum, що означає «виходець із Колхіди».
У медицині застосовують П. осінній (Colchicum autumnale L.) та П.прегарний (Colchicum speciosum Stev.), які відомі також під нар. назвами шафран, зимовик, мороз, морозець. П. осінній занесений до Червоної книги України у статусі «Неоціненний». Латинська і українська видові назви П. вказують на досить незвичний час цвітіння рослини: воно починається не навесні й не влітку, як у багатьох представників флори помірної смуги, а восени, коли більшість рослин встигла принести плоди. На пізній строк цвітіння П. натякають і нар. назви «зимовик», «морозець», «мороз».
Багаторічна трав’яниста рослина завв. 15 (40–50) см, геофіт, ефемероїд. Бульбоцибулина сидить досить глибоко у ґрунті, щороку змінюється. Відновлення відбувається за рахунок дочірньої цибулинки, яка розвивається при основі материнської влітку, а восени наступного року сягає великих розмірів і цвіте; материнська цибулина влітку перед цвітінням дочірньої виснажується, віддаючи поживні речовини на утворення плодів, і всихає. Листків 3–8, вони широко ланцетні, із загостреною верхівкою, завд. 12–30 см, завш. 1,5–4 см. Кожна рослина утворює від 1 до 5 двостатевих лійкоподібних квіток. Листочки — оцвітини 4–7 см завд. еліптичні рожеві або рожево-пурпурові, зрідка — білі. Тичинок 6, з них 3 довгі, а 3 короткі. Плід — коробочка завд. 3–4 см. Насіння сферичне, зморшкувате, коричневе. Цвіте у вересні–жовтні (як виняток — навесні), плоди дозрівають у травні–липні наступного року.
Ареал П. осіннього широкий і охоплює практично всю Європу, за винятком Скандинавії та Балтії. В Україні найбільша чисельність зареєстрована в Карпатах, за межами гірських районів окремі популяції трапляються на Поділлі та в центральній частині Полісся. П. прегарний поширений у Малій Азії, на Кавказі, в Ірані. П. ростуть у низинах на вологих і заплавних луках, у передгір’ях та на схилах гір, де утворюють осередки площею по кілька гектарів. Можуть траплятися в антропогенних біоценозах: на вторинних луках, пасовищах, сіножатях, у садках. Рослини досить волого- і світлолюбні, віддають перевагу свіжим дерново-підзолистим та бурим лісовим ґрунтам. Також добре ростуть на плодючих супісках і суглинках.
У 1618 р. П. занесений до першої БТФ. У Німеччині, Франції, Греції існують промислові плантації Colchicum autumnale L., їх використовують для заготівлі ЛРС. У медицині застосовують бульбоцибулини П. (Colchici bulbotuberа recentia), які заготовляють перед самим цвітінням, приблизно в кінці серпня. Очищують їх від корінців та залишків листкових піхв і використовують свіжими. Сировина отруйна! Летальна доза для людини становить 0,02 г колхіцину, що дорівнює близько 6 г насіння або 60 г трави.
Бульбоцибулини П. містять гетероциклічні алкалоїди, серед яких домінують колхіцин та колхамін, глікоалкалоїди, ароматичні кислоти, фітостерини, флавони. Вперше колхіцин було виділено П.Ж. Пельтьє у 1819 р.
Колхіцин і колхамін — токсичні речовини, які належать до групи мітотичних отрут. Колхіцин пригнічує лейко- і лімфопоез, викликає сильну гіперемію слизової оболонки ШКТ (за рахунок паралічу капілярів), знижує вивільнення гістаміну та інсуліну, підсилює перистальтику кишечнику, вражає нирки і ЦНС. При тепловому обробленні не руйнується. Колхіцин зумовлює блокуючу дію на поділ клітинного ядра. Цю властивість лікарі використовують для запобігання росту пухлинних клітин при раку шкіри. Крім того, здатність колхіцину блокувати поділ ядра широко застосовують у генетичних та селекційних дослідах для отримання поліплоїдних рослин, штучних мутацій тощо. Колхамін у 10–18 разів менш токсичний. Виявляє антимітотичну властивість (блокує мітоз на стадії метафази), при парентеральному введенні інгібує ріст пухлинних тканин і пригнічує кровотворення. При безпосередньому контакті з клітинами пухлин (зокрема при раку шкіри) сприяє їх загибелі. Виявляє гіпотензивну, послаблювальну дію. Колхамінову мазь застосовують при ендофітній і екзофітній формах раку шкіри I і II стадії. Препарат, що містить колхіцин, застосовують для лікування пацієнтів із подагрою.
Colchicum autumnale L. — найвідоміший серед декоративних представників роду. Його часто вирощують разом із осінньоквітучими шафранами, осінниками та ін.
Атлас лекарственных растений СССР. — М., 1962; Оганезова Г.Г. Анатомо-морфологические особенности видов рода Colchicum в связи с систематикой некоторых спорных таксонов / Тахтаджяния. — 2011. — № 1; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Butomaceae — Typhaceae. — СПб., 1994; Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям. — М., 1984; Mairapetyan S.Kh., Galstyan H.M. Phytochemical investigation of wild colchicum Szovitsii Fisch. growing in Armenia // Biological Journal of Armenia. — 2011. — Vol. 63, № 3.